Що таке офшор (offshore) простими словами?

Овшор (або офшор) – країна чи спеціальна територія зі спрощеними умовами оподаткування та корпоративної звітності для закордонних компаній. Однією з основних особливостей таких територій є можливість приховати справжнього власника фірми.

Навколо офшорів завжди багато галасу, оскільки їх часто використовують для фінансових махінацій та відмивання грошей, отриманих незаконним шляхом (кримінал, корупція, шахрайство).

Щоб отримати можливість діяти через зону спрощеного оподаткування, компанія зобов’язана зареєструватися там і перенести туди капітал. В українському законодавстві такі підприємства називають контрольованими іноземними компаніями. У деяких випадках їхня діяльність може обкладатися вітчизняними податками.

Сьогодні у світі налічується близько п’ятдесяти офшорних зон. Загальний обсяг фінансових коштів, що знаходяться в них, за оцінками, становить близько 32 трильйонів доларів.

У цій статті ми розповімо читачам сайту tradernew.pro про офшорні юрисдикції та їх основні особливості.

Зміст статті:

• Офшори та їх основні характеристики.
• Що означає офшор із юридичної точки зору?
• Найвідоміші території зі спрощеною системою податків та їх класифікація.

 

Офшори та їх основні характеристики

Розібравшись із тим, що таке офшор, наведемо основні особливості таких зон.

Офшорними зонами є країни з низьким розвитком економіки. Основна їхня мета – залучити гроші великих інвесторів. Для цього вони пропонують реєструвати компанії у своїй країні, а натомість обіцяють їм нульові чи низькі податки та сувору конфіденційність діяльності.

Зареєстровані компанії ведуть підприємницьку діяльність за межами зони, завдяки чому, власне, звільняються від оподаткування.

На відміну від офшорних зон – держав, де діє звичайна система оподаткування без пільг, компанії, зареєстровані в офшорах, повністю або частково не сплачують податок на прибуток. Натомість компанії виплачують уряду країни фіксовану плату за реєстрацію та щорічний членський внесок.

Додатковий дохід країні приносять різні послуги, якими користується зареєстрована компанія:

• послуги зв’язку;
• оренда приміщення;
• послуги транспортних та секретарських організацій.

Ще однією обов’язковою умовою реєстрації компанії, характерною для багатьох територій зі спрощеною системою оподаткування, є надання робочих місць для громадян офшорної країни. Зазвичай це стосується сфери секретарських, інформаційних та адміністративних послуг.

Не всі офшори пропонують однакові умови ведення бізнесу іноземними компаніями. Вони можуть відрізнятися за низкою параметрів:

• системою оподаткування;
• банківською анонімністю;
• фінансовим регулюванням;
• розвитком комунікацій;
• конфіденційністю;
• доступом до світових фінансових ринків.

Банківська анонімність гарантує клієнту повну чи часткову конфіденційність його рахунків. Те саме можна сказати й про звичайну конфіденційність, яка гарантує, що інформація про власника компанії не потрапить до рук третіх осіб.

Фінансове регулювання – ступінь втручання іноземних держав у діяльність компанії, зареєстрованої в офшорі. Якщо одні офшори можуть передати інформацію про компанію та її власників правоохоронним органам, якщо ті нададуть докази фінансових махінацій, вчинених цією компанією, то інші можуть навідріз відмовитися зробити це навіть за наявності явних доказів.

Доступ до фінансових ринків також відіграє значну роль і є важливою умовою для підприємств із великим грошовим обігом.

 

Що означає офшор із юридичної точки зору?

Як правило, в офшорах реєструються компанії, що працюють у банківській, страховій, фінансовій, виробничій та інших сферах бізнесу, які мають великі доходи.

Багато людей помилково вважають діяльність в офшорних зонах незаконною. Насправді якщо компанія юридично зареєстрована в зоні, виконує чинне законодавство цієї країни й не порушує законів держави, в якій веде діяльність, нічого протизаконного в цьому немає.

Однак, бюджет країни, в якій діє компанія, зареєстрована в офшорі, сильно страждає. Щоб хоч якось контролювати діяльність таких підприємств та самих офшорних зон, світовою спільнотою було створено кілька міжнародних регуляторів. Найбільш відомі серед них – FATF та OECD.

Специфіка першої структури – розробка фінансових заходів для боротьби з відмиванням грошей. FATF розробляє та вдосконалює міжнародні стандарти у сфері боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом, а також бореться з фінансуванням терористичних організацій.

Рішення FATF мають рекомендаційний і роз’яснювальний характер. Політика структури спрямована на посилення діяльності зон зі спрощеною системою ведення підприємницької діяльності.

FATF постійно вносить ініціативи щодо розкриття імен справжніх власників підприємств, суворого контролю за випуском акцій тощо.

Одне з найважливіших роз’яснень організації стосується того, що банки мають право заарештовувати капітали офшорних компаній у разі підозри у фінансових махінаціях.

Своєю чергою OECD вивчає питання міжнаціонального економічного розвитку та спільної роботи. Регулятор збирає статистичні дані щодо територій, що надають іноземним компаніям пільгові програми сплати податків та ведення підприємницької діяльності, а також про країни, які не публікують податкову та фінансову звітність. Стосовно цих країн члени OECD ухвалюють економічні санкції.

 

Найвідоміші території зі спрощеною системою податків та їх класифікація

Тепер, коли ми докладно розповіли про те, що таке офшор, саме час розповісти про найвідоміші й найгучніші території, які забезпечують інкогніто власникам зареєстрованих там великих компаній.

Перш ніж назвати найпопулярніші офшори, слід сказати кілька слів про їхню класифікацію. Так, території зі спрощеною системою податків умовно поділяються на:

• Класичні.
• Престижні.
• Інші.

Класичні можна схарактеризувати повною відсутністю стягуваних податків, необхідності подавати звітність і контролю з боку держави, високим ступенем захисту персональних даних власників та ключових фігур компанії.

Класичні зони мають свої недоліки, а саме:

• високий ступінь недовіри міжнародної спільноти;
• незручне територіальне розташування;
• низький рівень розвитку держав-реєстраторів.

На відміну від класичних, престижні мають дві переваги:

• довіра міжнародної спільноти та престиж;
• можливість співробітництва із серйозними партнерами.

Недоліків тут також два:

• необхідність надання фінансової звітності;
• неповне звільнення з податків.

Інші зони мають такі характеристики:

• можливість мінімізації податків;
• необхідність публікувати звітність;
• вигідні для всіх сфер бізнесу.

До найкращих десяти країн світу зі спрощеними системами оподаткування входять:

• Сейшельські острови – повна відсутність податків та звітності, політика суворої конфіденційності, спрощена система реєстрації.
• Британські Віргінські острови – схожі умови із Сейшелами.
• Острови Кука знаходяться на півдні Тихого океану, вважаються престижною територією для реєстрації бізнесу.
• Кайманові острови – ще одна престижна зона.
• Панама – досить розвинений офшор.
• Беліз – країна в Центральній Америці.
• Домініканська республіка – популярний офшор неподалік Гаїті.
• Сент-Кітс та Невіс – територія в Карибському морі.
• Ангілья також знаходиться в Карибському регіоні.
• Багами – зона з великою кількістю зареєстрованих компаній.

Не слід ставитись до офшорів упереджено. Тут зустрічаються факти фінансових махінацій та відмивання грошей корумпованими політиками. Безперечно, це мінус. З іншого боку, офшор – найкращий плацдарм для ведення чесного бізнесу та реєстрації великої компанії, якщо при реєстрації на батьківщині застаріла та грабіжницька податкова система рідної держави не дає їй нормально розвиватися та заробляти.