Показник інфляції – що це?

Показник інфляції – макроекономічна величина, яка демонструє рівень знецінення грошей.

Говорячи простою мовою, величина дозволяє побачити, наскільки впала купівельна спроможність національної грошової одиниці держави за певний проміжок часу.

Показниками інфляції економіки називають індекси цін, що належать до методів вимірювання величини падіння купівельної спроможності грошової одиниці тієї чи іншої держави.

Індекси дозволяють розрахувати швидкість (темп) падіння вартості національної валюти. Швидкість обчислюється за спеціальною формулою: фактичну ціну ділять на вартість за попередній період.

Чим вище темп інфляції, то швидше знецінюються гроші держави. Висока швидкість знецінення грошей є згубною для економіки країни.

Фахівці виділяють кілька дефляторів, що дозволяють виміряти інфляцію. Про них читачі tradernew.pro дізнаються нижче.

Зміст статті:

• Індекс споживчих цін
• Показники інфляції

Індекс споживчих цін

Найпоширеніший показник інфляції – індекс споживчих цін. Скорочено – ІСЦ. В англійській мові показник називають Consumer Price Index чи CPI.

Індекс показує середню вартість товарів чи послуг у певній країні за заданий проміжок часу.

Зазвичай економісти аналізують:

• місяць;
• квартал;
• півріччя;
• рік;
• три роки;
• п’ять років;
• десять років.

Відмінною особливістю CPI є те, що сюди входять лише продукти та послуги споживчого призначення, тобто товари, які купують люди для особистих потреб.

У продуктах споживчого кошика зазвичай не зацікавлені виробники продукції. Для них важливу роль відіграє приріст цін на сировину, необхідну у виробництві. Вимірюється останнє за допомогою індексу вартості засобів виробництва – ІСП, який, своєю чергою, також входить у перелік показників інфляції.

Consumer Price Index характеризується рядом властивостей:

• формується на основі зафіксованої вартості більшості продуктів та сервісів стандартного кошика споживача;
• є базовим інструментом розрахунку знецінення американського долара, як головної платіжної одиниці світу;
• характеризує зміни вартості проживання у більшості країн;
• дозволяє виявити приховане падіння вартості платіжних знаків;
• при обчисленні використовуються актуальні товари та послуги останнього часу.

Розрахунком ІСЦ зазвичай займаються державні статистичні органи:

• в Україні – Державна служба статистики;
• у США – Бюро статистики праці.

У ролі базового періоду порівняння виступає попередній місяць. Якщо потрібно порівняти перший місяць року (січень), за базовий місяць приймають попередній – грудень минулого року.

Експерти виділяють стрижневий ІСЦ, який надає можливість економістам виявити латентну інфляцію. Він не враховує ціни на електрику та гастрономію, які є нестабільними.

Розраховується індекс споживчих цін за допомогою формули Ласпейреса, представленої на малюнку на початку розділу.

Найбільшим недоліком представленого способу виміру інфляції є методологія обчислення складу кошика споживача.

До складу зазвичай включають:

• харчування;
• одяг;
• витрати на рухоме та нерухоме майно;
• витрати на дозвілля, відпустку та розваги;
• оплата медпослуг;
• освіта тощо.

Щоб ІСЦ був точним та зберігав актуальність, вищенаведений склад має регулярно переглядатися.

Додаткові показники інфляції

Крім наведеного вище ІСЦ та його аналога ІСП, існують інші орієнтири, що дозволяють визначити швидкість знецінення національної валюти.

Наступний у списку – COLI (Cost-of-living Index). Показник враховує витрати на житло, у тому числі оренду та витрачання грошей на його утримання (капітальний, косметичний ремонт, оплата комунальних послуг, прибирання та інше).

Для його обчислення вчені використовують співвідношення доходів населення та витрат на утримання житла.

Другим номером у переліку є індекс вартості активів. До останніх включають акції компаній, облігації, ф’ючерси, цінні метали й навіть нерухомість.

У разі падіння купівельної спроможності грошей, ціни на перелічені вище інструменти збільшуються. Ось чому досвідчені інвестори вкладають гроші саме в активи, коли валюта знецінюється, їхній добробут не припиняє зростати.

Далі – індекс Пааше, що дозволяє виявити зміни вартості певних товарів за необхідний період. Величина дає можливість побачити різницю між витраченою кількістю грошей на певну групу продуктів у попередньому та теперішньому періоді.

Ще один індекс – паритет купівельної спроможності. Він дає шанс оцінити, яку кількість товарів та послуг (не включаючи витрати на транспортування) можна придбати у різних державах світу. Для розрахунку за основу приймається рівень цін США, оскільки національна валюта Америки вважається базовим твердим активом.

Дефлятор ВВП – останній у зібраному нами списку індексів. Показник дає змогу побачити зміни вартості у певній групі товарів за заданий період часу.

Дефлятор ВВП разом з ІСЦ вважаються основними індексами та мають низку відмінностей:

• Дефлятор ВВП ґрунтується на споживчому кошику цього року, а не базисного (взятого раніше за зразок для наступних порівнянь стану економіки держави).
• Дефлятор враховує вартість товарів та послуг, включених у внутрішній валовий продукт країни, а індекс споживчих цін – вартість усіх товарів та послуг.
• ІСЦ бере до уваги імпорт, а дефлятор – лише продукцію внутрішнього виробництва.

Перевага дефлятора перед Consumer Price Index полягає в тому, що він бере до уваги зміну вартості нових продуктів, тоді як останній орієнтований на базовий кошик.