Що таке хеджування ризиків? Основні стратегії хеджування

Хеджування ризиків – це методи їх оптимізації, які знижують можливість втрати коштів під час торгів на фінансовій біржі.

Термін походить від англійського слова “hedge”, яке перекладається українською мовою як “гарантія” або “страхування”.

Стратегії хеджування Forex дозволяють застрахувати себе від можливих неприємностей, пов’язаних з невдало укладеною угодою. А невдачі періодично трапляються у всіх, адже існує величезна кількість факторів, що впливають на ринок, і навіть у найдосвідченіших іноді не виходить чітко оцінити масштаби їхнього впливу.

Найпростіший приклад хеджування. Вкладник відкриває дві протилежні позиції щодо однакових чи різних торгових інструментів на одній, чи кількох біржах, що дозволяє йому застрахуватися від непередбаченої зміни напряму тренду.

Говорячи простою мовою, операції хеджування – це засоби захисту від непередбачених ситуацій на Forex. Суть їх досить проста: шляхом придбання певного інструменту інвестор отримує можливість компенсувати фінансові втрати за негативну зміну вартості іншого.

Зміст статті:

• Інструменти хеджування валютних ризиків.
• Методи хеджування валютних ризиків.
• Плюси та мінуси хеджування.

 

Інструменти хеджування валютних ризиків

Читачі інтернет-видання Tradernew.pro повинні запам’ятати, що інструменти хеджування ризиків на валютному ринку поділяються на два основні типи:

• ф’ючерси;
• форекс-опціони.

Ці види хеджування ризиків завчасно встановлюють ціну придбання чи реалізації продукту, що дозволяє інвестору уникнути можливих втрат у зв’язку з коливанням його вартості. Вище озвучені види валютного хеджування можуть застосовуватися як у довгих, так  і на коротких позиціях.

Ф’ючерс – угода між двома сторонами, згідно з якою одна з них зобов’язується продати, а друга – придбати актив у майбутньому за узгодженою та задокументованою ціною.

Придбання ф’ючерсу (довгий хедж) дає шанс покупцеві захиститись від підвищення ціни активу в майбутньому. Продаж ф’ючерсу (короткий хедж) страхує продавця від зниження вартості продукту.

За виконанням договору слідкує біржа. Біржа, як гарант дотримання виконання зобов’язання, утримує 2-10 відсотків від ціни базового активу. Це так звана вартість хеджування валютних ризиків.

Ф’ючерси укладаються на:

• індекси;
• акції;
• валюту;
• сировину;
• облігації;
• товари.

Хеджування ризиків ф’ючерсними контрактами на терміновому ринку та біржі реального товару зазвичай відбуваються одномоментно, щоб убезпечити інвестора від невигідного коливання курсу.

Опціонні стратегії хеджування на вітчизняному торговому майданчику застосовуються щодо ф’ючерсних договорів.

Опціон – право, але не обов’язок біржовика купити чи продати кілька базових активів (ф’ючерсів) до заздалегідь обумовленої дати. Опціони – це контракти на ф’ючерси, що регулюють процедуру їхньої купівлі чи реалізації.

Ефективність хеджування досягається шляхом так званого зворотного спреду – одночасної купівлі та продажу опціонів одного виду. При цьому важливо врахувати, що загальна тенденція ринку спекулянту має бути зрозумілою та суворо проаналізованою.

Опціони бувають трьох видів:

• put (продаж);
• call (купівля);
• двосторонні.

Щоб убезпечити товар від зниження вартості, вкладнику необхідно купувати опціон put або продавати call. Якщо біржовик має причини переживати з приводу підвищення ціни, він може застрахуватися, купивши опціон call або put.

Трапляються ситуації, коли флуктуації ф’ючерсного контракту та активу не збігаються. Щоб застрахуватися при роботі з інструментами, які легко піддаються впливу різних економічних факторів, використовується велика кількість ф’ючерсів. Ризик на Форекс при цьому вимірюється співвідношенням цін на товарній та ф’ючерсній біржах та виводиться у вигляді коефіцієнта хеджування.

Коефіцієнт хеджування – це відношення зміни вартості базового активу до зміни опціону покупки. Чим ближче це число до одиниці, тим вищий рівень зв’язку флуктуацій графіків на товарному та ф’ючерсному ринках. Відповідно, шанс застрахуватися від втрат в інвестора вищий.

 

Методи хеджування валютних ризиків

Сьогодні на фінансовому ринку найбільш поширені такі методи хеджування валютних ризиків:

• Класичний;
• Прямий;
• Передбачуваний,
• Перехресний;
• Напрямний;
• Міжгалузевий.

Класичний метод хеджування можна віднести до категорії «найдавніші способи хеджування». Його використовували ще давні фермери, які укладали договори на постачання сільськогосподарських товарів, які ще тільки мали вирости.

Суть такої угоди хеджування зводиться до того, що сторони разом із договором підписують опційну угоду про те, що продукцію буде продано за певною ціною у майбутньому. Остання фіксується документально та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Прямий метод страхування — один із найпростіших і найзрозуміліших. Якщо у трейдера виникають сумніви, що курс активу похитнеться у невигідний для нього бік, він укладає терміновий контракт на продаж, щоб уникнути великих втрат.

Третій спосіб – передбачуваний, застосовується, щоб провести страхування ризиків на Форекс ще на етапі обмірковування угоди. Якщо трейдер планує придбати актив і зараз його ціна, на його думку, найбільш вигідна, він може укласти терміновий контракт на купівлю товару у майбутньому на теперішніх умовах. Оформити передбачуваний договір можна і на продаж.

Перехресна методика використовується для цінних паперів. Спекулянт укладає ф’ючерс чи опціон не на ті папери, гіпотетичне коливання вартості яких змушує його понервувати, а на інші активи зі схожою поведінкою на біржі. До цінних паперів першого роду, наприклад, можуть належати акції певної корпорації, до інших активів – термінові контракти на ринковий індекс.

Напрямний метод ефективний, якщо трейдер має кілька відкритих довгих позицій, за якими він побоюється просідання. Щоб убезпечити себе, він може відкрити кілька коротких позицій щодо слабших активів, що допоможе, у разі реального зниження ціни за основними вкладами, компенсувати збитки.

Останній метод — міжгалузевий, дозволяє застрахувати свій портфель у тому випадку, якщо він складається з цінних паперів однієї галузі. Якщо очікується зниження їх вартості, можна компенсувати втрати шляхом придбання цінних паперів з іншої галузі, які мають правило зростати в ціні під час присадки основних активів.

Додатково розрізняють повне та часткове хеджування. При повному хеджуванні вартості активу дорівнює ціні ф’ючерсу, що дозволяє повністю убезпечити себе від ризиків, але не дає змоги отримати який-небудь прибуток.

У другому випадку вартість товару та ф’ючерсу буде різною, що не дасть гарантії повного захисту від втрат, але надасть шанс заробити.

 

Плюси та мінуси хеджування

На закінчення хотілося б обговорити переваги та недоліки хеджування опціонами та ф’ючерсами.

Серед основних плюсів біржових методів страхування ризиків слід зазначити:

• високу ліквідність;
• доступність;
• невеликі накладні витрати;
• надійність.

Ф’ючерси та опціони мають високу ліквідність і є одними з найбільш популярних різновидів біржових контрактів. При правильному плануванні вони можуть допомогти не тільки застрахуватися від втрат, а й отримати прибуток.

Ці методи страхування досить прості та доступні як на біржових, так і позабіржових ринках. Надійність їх виконання гарантується торговим майданчиком.

Основна функція хеджування – захист коштів біржовика. Однак треба пам’ятати, що опціони й ф’ючерси мають і зворотний бік.

Основні проблеми хеджування:

• жорсткі умови;
• зменшення потенційних дивідендів.

Хедж-контракти відрізняються суворими вимогами до типу продукції, розміру партії, умов та терміну постачання. Виконання договору сторонам гарантується біржею.

Вище ми вже говорили про те, що хеджування поділяється на повне та часткове. Повне ідеально підходить для тих, хто хвилюється про можливу втрату прибутку шляхом невигідної зміни курсу. Але ж воно обмежує трейдера в отриманні відчутних доходів від роботи на міжнародному валютному ринку. Отримання прибутку можливе лише, якщо ціна угоди буде вищою за ціну страховки.

Таким чином, найрозумніша стратегія використання захисту фінансів зводиться до трьох принципів:

1. Вивчення загальної тенденції ринку.
2. Роботі на отримання прибутку шляхом здійснення логічних і обдуманих операцій.
3. Страхування депозиту за допомогою часткового хеджування.

Такий підхід є кращим, оскільки при грамотному аналізі ринку дозволяє заробляти, а в разі непередбаченого розвороту тренду страхує валютника від значних втрат.