Світова валютна система – це основа міжнародних економічних взаємин

Світова валютна система – це міжнародна фінансова структура, яка регулює формування та використання фінансових ресурсів всіх країн світу. Скорочено – СВС. У межах цієї структури відбувається міжнаціональний грошовий обіг.

Світова валютна система складається з правил, домовленостей, інструментів та звичаїв, сформованих для регулювання фінансових відносин між державами.

Простіше кажучи, СВС – зведення норм, що регулюють платежі на міжнародному рівні.

Базове завдання галузі – сприяння перманентному економічному вдосконаленню країн та збереження балансу на макроекономічному рівні.

Основою системи є валюта – одиниця виміру вартості певної послуги чи товару. У вужчому значенні – фінансова одиниця, що випускається країною та є в обігу на її центральному і міжнаціональному ринках.

Зміст статті:

• Сучасна світова валютна система: етапи формування.
• Світова валютна система сьогодні: які функції вона виконує.
• Необхідність та труднощі реорганізації СВС

 

Сучасна світова валютна система: етапи формування

Відвідувачі Tradernew.pro, напевно, вже прочитали матеріал про конференцію в Бреттон-Вудс і повинні мати загальне уявлення, як створювалася світова валютна система та її елементи.

Світова валютна система та її еволюція формувалися у чотири ключові етапи:

• Паризький;
• Генуезький;
• Бреттон-Вудський;
• Ямайський.

Деякі вчені виділяють три періоди.

Світова валютна система, види:

• Золотий стандарт (1880-1914 та 1925-1931 роки) – основна одиниця розрахунків – золото.
• Режим керованих країнами валютних курсів (1918-1925 роки та з 1973 по теперішній день).
• Регулювання відносин на міжнародній фінансовій арені інститутами Міжнародного валютного фонду (з 1946 року по наші дні).

Кожен з етапів має свої особливості, проте всі вони мали спільну мету – максимальну систематизацію та ефективне регулювання міжнародних фінансових відносин.

Історики відзначають, що промоделі СВС існували на багатьох щаблях формування людства і використовувалися ще до нашої ери.

Однак офіційно визнана перша світова валютна система Паризька. Саме вона закріпила золотомонетний стандарт – ціни на продукти виробництва почали обчислюватись у золоті, а саме золото (у вигляді монет) визнавалося громадськістю єдиним грошовим товаром.

Відмінні риси:

• Безрозмірне виробництво золотих монет;
• вільний обмін золота на банкноти;
• курс на паперові банкноти диктувався урядами держав;
• безліміт на вивезення та ввезення дорогоцінних металів;
• курси валют формувалися за принципом вмісту чистого металу в натуральній валюті (що його більше, то вища її цінність).

Пізніше монетний стандарт змінився злитковим. Поряд із металом почали використовувати англійські фунти та американські долари. Друга світова валютна система (Генуезька) закріпила цю форму розрахунків, давши їй назву золотодевізної (золотовалютної). Однак вона не виправдала себе, оскільки тут ціна банкнот одних країн була сильно залежною від вартості інших, знецінення яких призводило до дестабілізації перших.

Наступною сходинкою стала третя світова валютна Бреттон-Вудська система. У попередніх публікаціях на Tradernew.pro ми докладно торкалися цієї теми, оскільки саме вона заклала основи сучасних міжнаціональних фінансових відносин.

Ключові фактори:

• Головною валютою ставав долар США, який прирівнювався за ціною до стандартної кількості золота.
• Банки та іноземні фінансові установи зобов’язувалися обмінювати резервні банкноти на метал за затвердженим курсом.
• Головною міжнародною фінансовою структурою ставав Міжнародний валютний фонд.
• Курси національних грошових одиниць країн-учасниць суворо дорівнювали долару.

Нова світова валютна система (Ямайська), що сформувалася в 1976 році й функціонує сьогодні, закріпила нові принципи міждержавного співробітництва:

• розширення повноважень МВФ;
• створення Спеціального права запозичення (СПЗ, від англ. Special Drawing Rights) – специфічного платіжного засобу, що має особливий статус;
• курси банкнот більше не встановлюються урядами учасників, а вільно змінюються під впливом ринкових умов;
• офіційна дискваліфікація золотого стандарту.

 

Світова валютна система сьогодні: які функції вона виконує

Світова валютна система – це надзвичайно важливий інструмент регулювання фінансових взаємин на міжнаціональній арені, що виконує низку корисних завдань. Експерти умовно поділяють їх на головні та другорядні.

До головних можна віднести:

• Регулятивну. Вирівнює вагомі відхилення, виявлені в платіжних балансах (руху грошей у вигляді платежів на міждержавній арені), що впливають на різницю ціни валют.
• Управлінську. Контролює діяльність МВФ та країн-учасниць взаємин на макроекономічному полі, конкретизує повноваження спеціальних організацій (МВФ, МБРР, центральні банки).
• Ліквідну. Визначає резервні товари, методи їх виробництва та способи використання для перекриття фінансових дисбалансів.
• Стабілізація. Забезпечення загального нормального стану макроекономічного середовища.

До другорядних функцій входять:

• Призначення дивідендів від грошового випуску, а також різниці між втратами від нього та цінністю банкноти.
• Узгодження режиму фінансового курсу.

Між вченими всього світу ведуться дебати вже не одне десятиліття щодо трьох способів формування курсів:

• Фіксований – курси жорстко встановлюються державами, банками чи міжнародними організаціями.
• Коливальний – вартість валют диктується ринковими умовами й встановлюється вільно один від одного.
• Змішаний – ціна одних банкнот встановлюється вільно, інших – диктується державою, третіх – фіксується (прив’язується) до затверджених грошових одиниць чи їхньої групи.

Виходячи з цього, світова валютна система, елементи, що мають зв’язок з нею, формують грошову ліквідність за допомогою запасів копалин, фінансових резервів та іншого. Мета існування МВС – забезпечення міжнародної вільної торгівлі.

 

Необхідність та труднощі реорганізації МВС

Нинішня МВС підпорядковується законам світової торгівлі. Іншими словами, вона гарантує рух послуг, капіталів і продукції в планетарних масштабах. Ефективність роботи МВС визначається позитивними чи негативними подіями в макроекономіці.

Аналіз останнього десятка років демонструє, що модель діє не настільки ефективно, як хотілося б. Зумовлено це насамперед її нестабільністю, що є причиною дисбалансу міжнародного економічного співробітництва і є серйозним приводом її перебудови.

Головна причина недостатньої якісності нинішньої системи полягає у реформуванні Бреттон-Вудської моделі та прийняття Ямайських домовленостей, що закріплюють два принципи:

• Видалення золота з міжнаціональних розрахунків та виробництво нового платіжного засобу – СПЗ.
• Гарантія країн, які перебувають у МВФ, самостійно встановлювати режим грошового курсу, що спричинило виникнення такого явища як «плаваючі котирування», завдяки якому сформувався так званий доларовий стандарт.

Однією з варіацій фундаментальної реорганізації МВС є використання двох принципів:

• Створення Світового центрального банку (СЦБ).
• Розробка нового міжнародного засобу платежу, вартість якого закріплена реальними цінностями.

СЦБ повинен виробляти світові фінансові кошти та давати кредити державам, які потребують підтримки. Водночас центробанки зобов’язуються зберігати частку пасивів у СЦБ.

Замість золота, роль головних грошей планети відіграватиме праця, затверджена як засіб платежу. СПЗ має підкріплюватися забезпеченням та спиратися на вартість реальних продуктів.

Існує ще одна варіація – відтворення золотого стандарту, у фундаменті якого лежатимуть три валюти – євро, американський долар та японська єна. Котирування повинні встановлюватися фіксовано та час від часу переглядатися. Золото тут виступатиме як еквівалент.

Попри наявність цих двох варіантів, сьогодні серед економістів немає однієї думки щодо перебудови МВС. Нові ідеї та пропозиції щодо вдосконалення продовжують розглядатися у рамках самітів Великої двадцятки.

Економісти сходяться в одному: покращена модель не повинна залежати від фінансових інститутів певних держав, але повинна служити ефективному здійсненню ринкових відносин та самостійно вирівнювати диспропорції, що виникають на макроекономічному рівні.